«Свято ВОДОХРЕЩА»

Січень - перший місяць року й найсуворіший місяць зими. Кажуть, що це зими половина, бо січе зиму навпіл. Проте є й інші пояснення назви цього місяця. Січень, бо сніг січе з вітрами. Народна мудрість каже, що в січні сонце повертає на літо, а зима - на мороз. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим - морозні дні.

Саме на цей місяць припадає найбільше свят, що позначені особливою поетичністю. Щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ви дізнаєтесь сьогодні на нашій бесіді про Свято Водохреща

Напередодні Водохреща робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною.

Урочиста й найтаємніша частина свята починалась опівночі - службою Божою в церквах. Перед світанком уся процесія йшла до річки святити воду. Заздалегідь парубки й дорослі чоловіки вирубали на льоду великого хреста, витягали з води, тут же, на льоду, установлювали його, обливали буряковим квасом (він фарбував лід у малиновий колір). Поруч установлювали також вирубані з льоду престол, вівтар, інші церковні оздоби. Після короткого святкового служіння священик освячував воду, тричі занурюючи в ополонку хреста та прихиляючи до води запалену свічку, а тоді кропив освяченою річковою водою всіх присутніх, вітав зі святом. Тут хлопці випускали з рук принесених із собою голубів.

Освячену воду люди набирали у принесений із собою посуд. Потім найсміливіші юнаки купались в ополонці й усі співали:

Йордан, Йордан, вода студенька, Пречиста Діва воду брала, Своє Дитя напувала.

Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають цілющою, своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують домівки і тварин,двір. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Зберігали також і свічку, що горіла біля води. Але, щоб свячена вода приносила користьу, треба дбати про чистоту своїх думок та дій.

На свято Водохреща, зустрівшись, наші пращури казали: «Христос Хрестився!», а інші відповідали: «У річці Йордані!»

Здавна наші предки вважали, що вода й вогонь - це основа життя всього сущого на Землі. Тому освяченню води споконвіку приділялась велика увага.